Дерек помітив, що його син, купаючись, не хоче знімати футболку, і зрозумів, що причиною цього була родима пляма, яка охоплювала частину грудей, живота і лівої руки. Вирішивши допомогти сину, Дерек пройшов тривалий і болісний процес татуювання, аби зробити на своєму тілі ідентичну пляму.

Любов Дерека до свого сина відображає Божу любов до Його синів і дочок. Оскільки ми, Божі діти, маємо “тіло та кров” (Євр. 2:14), Ісус уподібнився до нас і втілився в людський образ, ставши “учасником [нашим]”, аби звільнити нас від влади смерті (в. 14). “Тому мусив бути Він у всьому подібний [нам]” (в. 17), аби зробити можливим наше спасіння.

Дерек хотів допомогти сину подолати сором’язливість і зробив себе подібним до нього. Господь Ісус допоміг нам подолати значно більшу проблему – рабство смерті. Він подолав її заради нас, зробивши Себе подібним до нас. Він поніс наслідки наших гріхів і помер замість нас.

Готовність Ісуса уподібнитися до нас не лише зробила можливим відновлення наших стосунків із Богом, але і допомагає нам довіряти Йому у важких обставинах. Зазнаючи спокуси і труднощів, ми можемо покладатися на Його силу і підтримку, бо “Він може… помогти” (в. 18). Господь Ісус, як люблячий батько, розуміє нас і піклується про нас.