“Ні! Я це не робив!” Джейн із завмираючим серцем слухала заперечення свого сина. Вона знала, що він обманював. Подумки вона звернулася в молитві до Бога з проханням допомогти і знову запитала Саймона про те, що сталося. Однак той і далі заперечував свій обман. У відчаї Джейн розвела руками і сказала, що їй потрібна пауза. Вона вже почала виходити з кімнати, як раптом відчула дотик до свого плеча і почула вибачення сина. Він відгукнувся на докори Святого Духа і розкаявся.

Бог через пророка Йоіла також закликав Свій народ до щирого каяття в гріхах і до щирого навернення до Нього (Йоіл 2:12). Господь прагнув побачити не зовнішні прояви каяття, а зміну сердець: “Деріть своє серце, а не свою одіж”. Йоіл нагадав ізраїльтянам, що Бог “ласкавий… та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий” (в. 13).

Можливо, нам складно розповісти про свої неправильні вчинки, бо через власну гордість ми не хочемо визнавати свої гріхи. Можливо, ми спотворюємо правду і виправдовуємо свої вчинки, говорячи, що то була лише “невеличка біла брехня”. Однак, якщо ми дослухаємося до тихого, втім настійливого Божого заклику до каяття, ми отримаємо Його прощення і очищення від усіх своїх гріхів (1 Ів. 1:9). Ми можемо звільнитися від почуття провини та сорому, знаючи, що ми прощені.