У шкільних кафетеріях, як і у великих закладах, часто готують більше їжі, ніж її споживають. Співробітникам складно передбачити точну потребу, і їжу, яка залишається, просто викидають. Втім багато учнів не мають достатньо їжі вдома і лишаються голодними на вихідні. Рішення цієї проблеми віднайшли в одному американському шкільному окрузі в партнерстві з місцевою неприбутковою організацією. Їжу, яка лишилася, пакують і віддають учням, аби вони її з’їли вдома. Отже, вирішується одразу дві проблеми: надлишок їжі в кафетеріях і нестача їжі вдома в учнів.

Хоча більшість людей не вважає надлишок грошей проблемою, принцип, закладений у шкільному проєкті, схожий на те, що апостол Павло пропонує в листі до коринтян. Він знав, що церкви в Македонії зазнавали труднощів, і закликав християн у Коринті, аби їх “достаток” допоміг “нестаткові їхньому” (2 Кор. 8:14). Павло прагнув балансу між церквами, аби ніхто з них не мав надлишку, в той час як інші відчувають нестачу.

Апостол не хотів, щоб коринтські віруючі збідніли через свої пожертви, але щоб вони проявили співчуття і щедрість до інших віруючих, усвідомлюючи, що в майбутньому вони також можуть потребувати допомоги. Якщо ми бачимо когось у нужді, подумаймо, чим ми можемо допомогти. Наші пожертви, великі чи маленькі, ніколи не будуть марними!