У 2019 році було відзначено 75-річницю Нормандської операції і вшановано пам’ять 156000 військових, які взяли участь у найбільшому в історії морському вторгненні заради звільнення Західної Європи. У своїй молитві по радіо 6 червня 1944 року президент Рузвельт просив Божого захисту, кажучи: “Вони воюють не через жагу до загарбань. Вони воюють, аби покласти кінець цим загарбанням. Вони воюють заради свободи”.
Готовність інших пожертвувати власним життям заради перемоги над злом і заради звільнення пригнічених нагадує про слова Ісуса: “Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх” (Ів. 15:13). Ці слова Христос сказав, даючи настанову учням любити один одного. Однак Він хотів, аби учні зрозуміли ціну і глибину такої любові. Її проявом є готовність людини пожертвувати власним життям заради інших людей. Заклик Ісуса до жертовної любові є основою Його заповіді “любити один одного” (в. 17).
Можливо, ми можемо проявити жертовну любов, присвятивши час турботі про потреби похилого члена родини. Ми можемо віддати пріоритет потребам своїх братів та сестер, виконуючи хатню роботу, поки в них напружений тиждень навчання в школі. Чоловік може посидіти з хворою дитиною, аби його дружина відпочила. Виявляючи жертовну любов до інших, ми відтворюємо прояв найбільшої любові.
