Одягнувши смугастий комбінезон, Джеймс пройшов через спекотний тюремний спортзал і ввійшов у переносний басейн, у якому його охрестив тюремний капелан. Однак Джеймс відчув ще більшу радість, коли дізнався, що його дочка Бріттані, яка також була ув’язнена, прийняла хрещення того ж дня… і в тій самій воді! Від усвідомлення того, що сталося, почуттями переповнився навіть тюремний персонал. “У кожного на очі наверталися сльози”, – сказав капелан. Бріттані та її батько прагнули Божого прощення, і Бог дарував їм обом нове життя.

У Святому Письмі розповідається про іншу історію у в’язниці: про тюремного наглядача, чию родину змінила любов Ісуса. Після того, як “велике трясіння землі” захитало в’язницю, і “повідчинялися… двері в’язниці”, Павло та Сила не втекли, а залишилися в тюремній камері (Дії 16:26-28). Тюремний наглядач, тремтячи, запитав: “Що треба робити мені, щоб спастися?” (в. 30).

Павло та Сила відповіли: “Віруй у Господа Ісуса, – і будеш спасений ти сам та твій дім” (в. 31). Їхня відповідь відображає Боже бажання виявити милосердя не лише до окремих людей, але й до цілих родин. Пізнавши Божу любов, наглядач “радів із усім домом своїм, що ввірував у Бога” (в. 34). Ми всі бажаємо порятунку тим, кого любимо. Віруймо, що Бог любить їх ще більше. Він хоче оновити всіх нас, весь наш дім.