Келлі лікувалася від раку мозку під час пандемії COVID-19. Навколо її серця та легень почала збиратися рідина, і її знову госпіталізували. Через пандемію родина не могла відвідувати Келлі. Однак її чоловік Дейв пообіцяв щось придумати.
Зібравши всіх близьких, він попросив кожного з них зробити великі таблички з написами. Одягнувши маски, двадцять чоловік стали на вулиці за межами лікарні з написами в руках: “Найкраща мама!” “Любимо тебе!” “Ми з тобою!” Медсестра допомогла Келлі дістатися до вікна на четвертому поверсі, щоб подивитися на всі ці послання. “Ми змогли побачити лише маску на обличчі і помах руки, – написав її чоловік у соціальній мережі, – однак то були чудова маска і чудовий помах руки”.
У кінці свого життя апостол Павло, перебуваючи в римській в’язниці, почувався самотнім. Він писав Тимофію: “Попильнуй прийти до зими” (2 Тим. 4:21). Водночас Павло не був зовсім самотнім. Він сказав: “Господь став при мені та й мене підкріпив” (в. 17). Імовірно, що він підтримував також зв’язок і з іншими віруючими. “Вітає тебе Еввул, – писав він Тимофію, – і Пуд, і Лин, і Клавдія, і вся браття” (в. 21).
Ми створені для життя в громаді і особливо гостро відчуваємо потребу в ній у період кризи. Що ви можете зробити для того, хто почувається цілковито самотнім?
