На Олімпійських іграх 1956 року в Мельбурні колишній володар титулу найсильнішої людини світу американський важкоатлет Пол Андерсон, попри сильне запалення внутрішнього вуха і високу температуру (39,5°С), встановив світовий рекорд. Він відставав від своїх суперників, і його єдиним шансом на золоту медаль було встановлення нового олімпійського рекорду на останньому етапі змагання. Перші дві спроби були невдалими.
Отже, міцний атлет зробив те, що може зробити навіть найслабша людина. Він попросив у Бога додаткової сили, не покладаючись на власну міць. Пізніше він сказав: “То не було спробою укласти угоду. Я просто потребував допомоги”. Під час свого останнього підходу Андерсон підняв над головою штангу вагою 187,5 кг.
Павло, апостол Христа, писав: “Коли-бо я слабий, тоді я сильний” (2 Кор. 12:10). Він говорив про духовну силу. Павло знав, що Божа сила “здійснюється в немочі” (в. 9).
Пророк Ісая виголосив: “[Господь] змученому дає силу, а безсилому – міць” (Іс. 40:29).
Яким є шлях до такої сили? Перебування в Ісусі, адже Він сказав: “Без Мене нічого чинити не можете ви” (Ів. 15:5). Важкоатлет Андерсон часто казав: “Якщо найсильніша людина у світі нездатна і дня прожити без сили Ісуса Христа, то що казати про вас?” Припинімо покладатися на власну силу і просімо Бога надати нам Свою допомогу.
