У маленькому містечку в штаті Іллінойс 40 відсотків усіх злочинів пов’язані з проявами домашнього насильства. За словами місцевого пастора, у релігійних громадах цю проблему часто замовчують, бо про це незручно говорити. Отже, місцеві служителі вирішили не ухилятися від проблеми, а сміливо про неї казати. Вони відвідують заняття, аби навчитися помічати ознаки насильства, і підтримують некомерційні організації, які займаються цією проблемою. Усвідомлюючи силу віри і дії, місцевий служитель каже: “Наші молитви і прояви співчуття в поєднанні з наданням практичної допомоги можуть справляти значний вплив”.
Коли перська цариця Естер вагалася виступити проти закону, який легітимізував геноцид іудеїв, Мордехай попередив, що у випадку її мовчання вона та її родина загинуть (Ест. 4:13-14). Розуміючи, що настав час для прояву сміливості, Мордехай сказав: “Хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства” (в. 14). До чого б ми не були покликані – до протидії несправедливості чи до прощення тих, хто заподіяв нам шкоди, – Біблія запевняє, що Бог ніколи не залишить і не покине нас у скрутних обставинах (Євр. 13:5-6). Якщо в миті, коли нам страшно, ми просимо в Бога допомоги, Він дасть нам “силу, і любов, і здоровий розум” (2 Тим. 1:7), аби нам побачити успішне виконання свого покликання.