Поглянувши на картину Макото Фудзімура “Подивіться на лілії”, я сприйняла її за простий монохромний живопис, на фоні якого ледве видніються лілії. Втім картина для мене ожила, коли я дізналась, що вона створена за допомогою 80 шарів майстерно роздавлених мінералів у стилі японського мистецтва ніхонга, який автор називає “повільним мистецтвом”. Ці шари можна побачити при уважному огляді картини. На думку Фудзімури, Євангеліє має спільні риси з цією художньою технікою, яка створює “красу через зломленість”, так само як страждання Христа принесли світу цілісність і надію.

Богу подобається брати аспекти нашого життя, які здаються розбитими і зламаними, і створювати з них щось нове та прекрасне. Цар Давид потребував Божої допомоги у відновленні свого життя після власних згубних вчинків. Псалом 50 написаний вже після того, як цар усвідомив, що перевищив свої владні повноваження, забравши дружину в іншого чоловіка та організувавши його вбивство. Давид прийшов до Бога з “серцем зламаним та упокореним” (в. 19) і з благанням про милість. Слово “упокорений” є перекладом єврейського терміну “нідкех”, який означає “розбитий”.

Давид мав принести Богу розбиті частинки свого серця, аби Він міг його відновити (в. 12). То був прояв смутку і довіри одночасно. Давид довірив своє серце Богу, Який з любов’ю бере те, що розбите, і перетворює на щось красиве.