Зак Елдер і його друзі повернулися на берег після 25-денної водної подорожі через Великий каньйон. Чоловік, який прийшов за їхніми човнами, розповів їм про вірус COVID-19. Вони подумали, що він жартує. Але коли вони залишали каньйон, на їхні телефони почали надходити повідомлення від батьків. Зак та його друзі були приголомшені. Їм захотілося повернутися до річки й уникнути того, про що вони тепер знали.
У грішному світі знання часто приносять біль. Мудрий Проповідник із книги Еклезіястова сказав: “Бо при многості мудрости множиться й клопіт, хто ж пізнання побільшує, той побільшує й біль” (Екл. 1:18). Хто з нас не заздрив дитячій блаженній необізнаності? Дитина ще не знає, що таке расизм, насильство і рак. Хіба ми не почувалися щасливішими до того, як подорослішали та усвідомили свої слабкості й недоліки? Або до того, як дізналися родинні секрети, наприклад, чому дядько надмірно п’є алкогольні напої або що спонукало батьків розлучитися?
Біль від знання не може просто зникнути. Марно робити вигляд, наче ми нічого не знаємо. Водночас є вище знання, яке допомагає нам жити і навіть процвітати. Ісус є Божим Словом, Світлом, Яке сяє в темряві (Ів. 1:1-5). Він “став нам мудрістю від Бога, – праведністю ж, і освяченням, і відкупленням” (1 Кор. 1:30). Ваш біль має спонукати вас прийти до Ісуса. Він знає вас і турбується про вас.
