Повільно пробираючись поміж продуктових рядів, Кіт почувався пригніченим. У нього тремтіли руки від перших ознак хвороби Паркінсона. Коли ж почала погіршуватись якість його життя? Що це означатиме для його дружини і дітей? Похмурі думки Кіта розвіялись від раптового сміху. Він побачив чоловіка, який віз на інвалідному візку усміхненого хлопчика. Чоловік нахилився до сина і щось шепотів йому на вухо, а той ніяк не міг перестати сміятися. Стан хлопчика вочевидь був гірший ніж у Кіта, однак він та його батько раділи там, де могли.

Пишучи з в’язниці та очікуючи на вирок суду, апостол Павло, здавалося, не мав підстав для радості (Фил. 1:12-13). Імператором був Нерон, відомий своїм насильством та жорстокістю. Отже, у Павла були підстави хвилюватися. Він також знав, що були проповідники, які намагалися скористатись його відсутністю, аби здобути собі славу. Вони думали, що цим “додадуть тягара” апостолу, поки він був ув’язнений (в. 17).

Натомість Павло обирав радість (вв. 18-21) і закликав филип’ян наслідувати його приклад: “Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!” (Фил. 4:4). Хоча наші обставини можуть здаватися безрадісними, проте з нами Ісус, і Він гарантував нам славне майбутнє. Христос, Який вийшов зі Своєї гробниці, повернеться на землю, аби воскресити Своїх послідовників для життя з Ним. Отже, починаючи цей новий рік, радіймо!