Радж навернувся до Христа в юнацькі роки, але через деякий час відійшов від віри і почав жити без Бога. Однак світське життя не принесло задоволення. Отже, Радж вирішив відновити стосунки з Христом і повернутися до церкви. Проте там одна жінка почала лаяти його за довгу відсутність. Від цього почуття сорому і провини в бідолахи стало ще сильнішим. “Невже я безнадійний?” – подумав він. А потім Радж згадав, як Христос відновив Петра (Ів. 21:15-17) після того, як той зрікся Його (Лк. 22:34, 60-61).
Апостол Петро, можливо, очікував докорів, а натомість отримав прощення і відновлення. Господь Ісус навіть не згадав про зречення, проте дав Петру можливість підтвердити свою любов і подбати про інших учнів (Ів. 21:15-17). Так виповнилися Його слова, сказані на останній вечері: “Ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою” (Лк. 22:32).
Радж попросив у Бога такого ж прощення та відновлення, і тепер він не тільки живе з Христом, а й служить Йому в церкві, підтримуючи інших віруючих. Як би далеко ми не пішли від Бога, Він завжди готовий пробачити нас і прийняти назад, а також відновити, щоб ми могли служити Йому і прославляти Його Ім’я. Ми ніколи не зможемо піти надто далеко від Бога. Його люблячі обійми завжди розкриті для нас.
