Декілька років тому ми взяли з місцевого притулку для тварин дорослого чорного кота на ім’я Юно. Я хотів лише зменшення популяції мишей, однак решта родини хотіла мати домашнього улюбленця. У притулку нам надали чіткі інструкції, як у перший тиждень організувати годування кота, аби він зрозумів, що наш будинок віднині є його домом, місцем його приналежності, де він завжди матиме їжу і перебуватиме в безпеці. І навіть якщо Юно кудись піде, він обов’язково повернеться додому.

У разі відсутності справжнього дому в нас завжди виникатиме спокуса десь блукати в пошуках доброти, любові та значимості. Якщо ми хочемо віднайти справжнє життя, Ісус закликає: “Перебувайте в Мені” (Ів. 15:4). Біблеїст Фредерік Дейл Брунер підкреслює, що слово “перебувати” навіює відчуття родини й дому. Отже, він перефразовує слова Ісуса: “Перебувайте вдома в Мені”.

Розвиваючи ідею дому, Ісус використав образ віття на виноградній лозі. Галузки, якщо вони хочуть жити, повинні завжди перебувати на лозі, міцно тримаючись за місце своєї приналежності.

Багато голосів ваблять нас порожніми обіцянками вирішити наші проблеми або надати нам нову “мудрість” чи яскраве майбутнє. Але якщо ми хочемо жити по-справжньому, нам треба залишатися в Ісусі. Нам треба перебувати вдома.