Коли моєму сину було близько трьох років, мені зробили операцію, після якої треба було місяць відновлюватись. Ще до процедури я уявляла, як лежу в ліжку, а у раковині нагромаджується купа брудного посуду. Я не розуміла, як буду турбуватись про свою енергійну дитину і як готуватиму їжу. Я зі страхом уявляла, як моя слабкість вплине на ритм нашого життя.
Бог навмисно ослабив військо Гедеона перед його битвою з мідіянітянами. По-перше, усім, хто боявся, було дозволено залишити військо, і двадцять дві тисячі чоловіків повернулись додому (Суд. 7:3). Потім з решти десяти тисяч воїнів залишитись могли тільки ті, хто для пиття черпав воду руками. Отже, лишилось триста воїнів, і цей брак військової сили не дозволяв ізраїльтянам покладатись на себе (вв. 5-6). Вони не могли сказати: “Рука моя спасла мене” (в. 2).
Бувають періоди, коли багато хто з нас почуваються виснаженими і безсилими. Коли це сталося зі мною, я усвідомила, як сильно потребую Бога. Він підбадьорював мене внутрішньо через Свого Духа і зовнішньо через допомогу друзів та родини. Я мала на певний час позбавитись власної незалежності, однак це навчило мене більше покладатися на Бога. Оскільки “сила [Його] здійснюється в немочі” (2 Кор. 12:9), нам є на Кого сподіватись, якщо ми нездатні самостійно потурбуватись про власні потреби.
