Коли наша громада збудувала першу церковну будівлю, люди на голих стінах та бетонній підлозі писали слова подяки, перш ніж був завершений інтер’єр будівлі. Якщо прибрати від стін гіпсокартонні плити, то ви побачите там ці написи. Ми залишили там біблійні вірші і молитви подяки, наприклад: “Ти дуже добрий!” Ми залишили їх, як свідоцтва для майбутніх поколінь, що попри всі труднощі Бог був добрим і турбувався про нас.

Нам треба пам’ятати про те, що Бог зробив для нас, і говорити про це іншим. Пророк Ісая надав приклад, написавши: “Буду згадувати ласки Господні, Господні хвали за все те, що вчинив нам Господь” (Іс. 63:7). Згодом пророк згадує про вияв Божого співчуття до Його народу впродовж історії, навіть кажучи, що “в усякому утиску їхньому тісно було і Йому” (в. 9). Однак, читаючи розділ далі, ви помітите, що Ізраїль знову зазнав труднощів, і пророк благає Бога втрутитись.

Спогади про Божу доброту в минулому допомагають у важкий період життя. Труднощі з’являються і зникають, а Божий вірний характер залишається незмінним. Звернувшись до Бога зі вдячністю за все, що Він зробив, ми знову усвідомимо, що Він гідний нашої хвали.