У газеті з’явилось повідомлення, що Пеп убив кота, який належав дружині губернатора. Однак він цього не робив. Його можна було звинуватити лише в тому, що він полюбляв кусати диван у маєтку губернатора.

Пеп був молодим непосидючим лабрадором-ретривером, власником якого в 1920-х роках став губернатор Пенсільванії Гіффорд Пінчот. Згодом собаку відправили до Східної державної в’язниці, де зробили його фото з ідентифікаційним номером ув’язненого. Коли про це дізнався журналіст газети, то вигадав історію про кота. Оскільки його стаття була опублікована в газеті, багато людей повірили, що Пеп дійсно був убивцею котів.

Ізраїльський цар Соломон добре знав про силу дезінформації. Він написав: “Слова обмовника – мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби” (Пр. 18:8). Іноді наша гріховна людська природа спонукає нас вірити в ті речі, які не є дійсними.

Втім навіть якщо інші вірять у неправду про нас, Бог все одно може використати нас для добра. Насправді губернатор відправив Пепа до в’язниці, аби той став другом для в’язнів, і він багато років служив у ролі собаки-терапевта.

Боже призначення для нашого життя залишається незмінним, незалежно від того, що інші говорять або думають. Якщо хтось пліткує про вас, пам’ятайте, що Божа думка і Його любов до вас – ось що найважливіше.