Моєму сину потрібна була ортопедична операція. Похилого віку хірург запевнив нас, що за своє життя він допоміг тисячам пацієнтів із такими ж проблемами. Проте перед операцією він помолився і попросив Бога про благополучний результат. І я дуже вдячна, що Господь відповів.
Йосафат, благочестивий юдейський цар, опинившись у небезпеці, теж молився. Три народи об’єдналися у військовому поході проти Єрусалима. І хоча Йосафат царював уже понад двадцять років, він вирішив звернутися за допомогою до Бога. “Ми… будемо кликати до Тебе з нашого утиску, і Ти почуєш, і спасеш”, – молився він (2 Хр. 20:9). Крім того, він просив Бога про Його керівництво: “Ми не знаємо, що зробимо, бо наші очі на Тебе!” (в. 12).
Смиренний підхід Йосафата до вирішення проблеми, що виникла, відкрив його серце для Божої участі, яка виявилася у формі пророцтва і надприродного втручання (вв. 15-17, 22). Скільки б досвіду в нас не було, молитва про допомогу виявляє в нас святу надію на Бога. Вона нагадує, що Господь знає більше за нас, і Він керує всім у світі. Вона приводить нас у такий стан, у якому Господь дарує нам допомогу та підтримку, яким би не був остаточний результат.
