Під час обговорення книги про Святого Духа, написаної німецьким теологом Юргеном Мольтманом, якому на той час виповнилося дев’яносто чотири роки, журналіст запитав його: “Як активувати Святого Духа? Потрібно прийняти пігулку? Фармацевтичні компанії виробляють такі?” Густі брови Мольтмана піднялися вгору. Похитавши головою, він посміхнувся і відповів із сильним німецьким акцентом: “Як активувати? Ніяк! Чекайте на Святого Духа, і Він прийде”.
Мольтман вказав на хибну думку, ніби Божа справа звершується нашою силою та вмінням. Книга Дії апостолів показує, що її чинить Сам Бог. Коли з’явилася перша церква, там не було нічого схожого на людську стратегію чи вражаюче керівництво. Святий Дух прибув із шумом, “ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони” (Дії 2:2). Потім Він зруйнував усі міжнаціональні бар’єри, зібравши ворогуючих раніше людей в одну нову спільноту. Апостоли були вражені не менше за інших, дивлячись на те, що робить із ними Бог. Самі вони нічого не робили, “Дух промовляти давав” (в. 4).
Успіх нашої праці та життя церкви не визначаються нашими здібностями. Ми повністю залежимо від того, що може зробити тільки Дух Божий. Це дозволяє нам бути одночасно сміливими та спокійними. Святкуючи день П’ятидесятниці, будемо разом чекати приходу Святого Духа і діяти разом із Ним.
