Я готувалася покататися на зіплайні з найвищої точки тропічного лісу на острові Сент-Люсія. Всередині наростав страх. Думка, що щось може піти не так, заповнила розум. Однак, зібравши в кулак всю свою сміливість, я стрибнула. Стартувавши з вершини гори, я помчала крізь пишну зелень дерев. Вітер тріпав волосся, а занепокоєння поступово зникало. Сила тяжіння несла мене в повітрі, вигляд на наступну платформу ставав все більш чітким і ось, м’яко пригальмувавши, я зупинилася і зрозуміла, що все пройшло благополучно.

Подорож на зіплайні нагадала мені про те, що іноді Бог закликає нас до нових та важких починань. Біблія вчить нас сподіватися на Господа і не покладатися на власний розум (Пр. 3:5), особливо в разі невпевненості та сумнівів. Якщо наші думки сповнені страху та вагань, то кроки будуть нетвердими, а курс блукаючим. Зате якщо ми ухвалимо рішення йти вірою і довіримо свій шлях Творцеві, “Він випростує [наші] стежки” (в. 6). А щоб впевненіше робити “стрибки віри”, треба пізнавати Його, проводячи час у молитві та вивченні Святого Письма.

Свобода та спокій доступні нам у будь-яких життєвих випробуваннях. Потрібно лише триматися Бога та дозволити Йому проводити нас через негаразди.