Мій друг працює на кораблі-шпиталі, який називається “Милосердя Африки”. Там надають безкоштовне медичне обслуговування громадянам країн, що розвиваються. Співробітники щодня допомагають сотням пацієнтів, чиї хвороби могли залишитися без належного лікування.

Періодично на борт піднімаються кореспонденти та знімають чудових лікарів, які здатні виправити заячу губу або вирівняти криву ногу. Іноді вони також беруть інтерв’ю в моряків. А ось робота Міка зазвичай залишається за кадром.

Мік – інженер. Несподівано для нього самого, йому доручили каналізаційну систему корабля. Щодня через каналізацію проходить до сорока тисяч літрів рідких відходів. Управлятися з цією токсичною речовиною – справа серйозна. Без Міка, який обслуговує труби та насоси, робота на “Милосерді Африки” зупинилася б.

Легко аплодувати тим, хто перебуває на “верхній палубі” християнського служіння, не помічаючи інших, що працюють внизу. Коринтяни звеличували тих, хто мав надприродні дари, а Павло нагадував їм, що кожен віруючий відіграє важливу роль у праці для Христа (1 Кор. 12:7-20). Будь-який дар важливий, чи це здатність зцілювати чи проста допомога людям (вв. 27-31). Більше того, чим непомітніша праця, тим більшої честі вона гідна (вв. 22-24).

Ви працюєте “на нижній палубі”? Тоді підійміть голову. Ваша праця почесна в очах Бога і необхідна всім нам.