У звуковому бейсболі м’яч та база видають сигнали, щоб незрячі гравці знали, що їм робити і куди рухатися. Гравець із зав’язаними очима (враховуючи різний ступінь сліпоти), який відбиває м’яч, і зрячий пітчер перебувають в одній команді. Коли гравець замахнувся бітою і вдарив по звуковому м’ячу, він біжить у напрямку до звукової бази. Якщо польовий гравець впіймав м’яч, то той, хто робив подачу, вибуває з гри, якщо не встиг добігти до бази. Один із гравців зауважив, що для нього найкращим аспектом гри є відчуття “великої свободи”, коли він біжить, бо знає, що перед ним вільний шлях і зрозумілий напрямок.

У Книзі пророка Ісаї сказано, що Бог вирівнює “путь праведного” (Іс. 26:7). Коли це писалось, для ізраїльтян шлях був не зовсім “рівним”; вони зазнавали Божого суду за свою непокору. Пророк Ісая закликав їх ходити у вірі та покірності, що часто складно, втім і є тією рівною дорогою. Їхні серця мали прагнути прославляти Боже Ймення (в. 8).

Ми, віруючі в Ісуса Христа, більше пізнаємо Бога і більше покладаємося на Його вірний характер, якщо покірно йдемо Його шляхами. Наш життєвий шлях не завжди виглядає або відчувається рівним, втім можна не сумніватись, що Бог поряд із нами і прокладає для нас шлях. Ми також можемо відчувати свободу, покірно біжучи Божим найкращим шляхом для нас.