Кізомбо сидів і дивився на вогнище, розмірковуючи над важливими питаннями. “Чого я досяг?” – запитував він себе. Відповідь прийшла надто швидко: “Нічого особливого”. Він повернувся на батьківщину, служив у школі, яку заснував його батько в тропічному лісі, і намагався написати дивовижну історію про свого батька, який пережив дві громадянські війни. “Втім, хто я такий, щоб все це зробити?”
Його побоювання схожі на вагання Мойсея, якому Бог сказав: “Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!” (Вих. 3:10). Але Мойсей відповів: “Хто я?” (в. 11).
Після кількох спроб Мойсея відмовитись від доручення Бог запитав його: “Що то в руці твоїй?” То була палиця (Вих. 4:2). За Божим наказом Мойсей кинув її на землю. Палиця перетворилася на змію. Всупереч інстинктам самозбереження Мойсей взяв її за хвоста, і вона знову стала палицею (в. 4). З Божою силою Мойсей міг піти до фараона. У нього в руці буквально був один із “богів” Єгипту – змія. Втім єгипетські боги не становили жодної загрози єдиному істинному Богу.
Роздумуючи про Мойсея, Кізомбо відчув Божу відповідь: “Ти маєш Мене і Моє Слово”. Він також подумав про друзів, які заохочували його написати історію про свого батька, щоб інші могли дізнатися про Божу силу в його житті.
Самі по собі наші найкращі зусилля не є достатніми. Але ми служимо Богу, Який говорить: “Я буду з тобою!” (Вих. 3:12).
