Протягом трьох років по буднях після обіду Коллін вбирається в різні костюми чи маски, щоб зустріти своїх дітей, які виходять зі шкільного автобуса. Це радує всіх, хто знаходиться в автобусі, включаючи водія. “Просто дивно, скільки вона приносить радості дітям, – ділиться він. – Та й мені дуже подобається”. А що вже казати про дітей самої Коллін!

Все почалося з того, що молода жінка почала брати хлопців на виховання. Знаючи, як їм важко розлучатися з батьками та ходити до нової школи, вона вирішила зустрічати дітей у смішних костюмах. Через три дні вона хотіла було закінчити “виставу”, але діти почали вмовляти її робити так і далі. Тож Коллін продовжила. На купівлю нових костюмів пішло чимало часу та грошей, але, як пише журналістка Мередіт Терхаар, “результат – дитяче щастя – коштував того”.

Один короткий вірш із книги мудрих і часом дотепних порад, які цар Соломон залишив своєму синові, підсумовує результати вигадки цієї мами: “Серце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості” (Пр. 17:22). Приносячи радість своїм дітям (біологічним, усиновленим і прийомним), Коллін намагалася позбавити їх “пригнобленого духу”.

Джерелом повноцінної та тривалої радості є Бог, Який діє в нас Святим Духом (Лк. 10:21; Гал. 5:22). Він дає нам здатність сяяти Божим світлом і нести людям радість, надію та силу для подолання випробувань.