“Арка, що шепоче” в будівлі Центрального вокзалу Нью-Йорка – акустичний оазис серед метушні галасливого району. Це унікальне місце дає змогу чути тихий голос на відстані десяти метрів. Коли одна людина стоїть біля гранітної арки і тихо говорить у стіну, звукові хвилі передаються по камʼяному вигину до слухача на іншому боці. Створюється відчуття, що співрозмовник стоїть поруч.

Йов почув тихий Божий голос, коли був вражений раптовою втратою всього, що мав (Йова 1:13-19; 2:7). Друзі звинувачували і докоряли, а думки хаотично пробігали в його голові. Біда вторглася в усі сфери життя. Але, незважаючи ні на що, диво природи говорило йому про велич Творця.

Пишність небес, таємниці землі, підвішеної “на нічому” і незмінність горизонту нагадували Йову, що світ спочиває на Божій долоні (Йова 26:7-11). Навіть коли бачив бурхливе море і чув гуркіт грому, Йов сказав: “Таж це все – самі кінці дороги Його, – бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього” (в. 14).

Якщо всі чудеса створеного Богом світу є лише частиною того, на що Він здатний, то очевидно, що Його сила перевершує наше розуміння. У скрутні часи це дає надію. Бог може зробити для нас усе, у тому числі й те, що Він зробив для Йова, підтримавши його в стражданнях.