Мені терміново потрібно було знайти два лікувальні препарати. Один від алергії для моєї мами, а інший від екземи для племінниці. Їхній стан погіршувався, але ліків у аптеках не було. У розпачі я без кінця молилася: “Господи, допоможи їм!”
Так минув тиждень-другий, і раптом їхній стан почав покращуватися. Бог ніби сказав мені: “Іноді Я використовую ліки, але останнє слово не за ними, а за Мною. Сподівайся не на ліки, а на Мене”.
У Псалмі 19 цар Давид втішається думкою про Божу вірність. У ізраїльтян була потужна армія, але вони знали, що їхня сила – в Бозі (в. 8). Вони сподівалися на Ім’я Господа, тобто на Його божественну природу, незмінний характер і тверді обітниці. Вони вірили, що Той, Хто має владу над будь-якими обставинами, почує їхні молитви і визволить від ворогів (в. 7).
Хоча для допомоги нам Бог може використати можливості цього світу, зрештою, вирішення проблем приходить від Нього. Чи дасть Він чудесне визволення, чи проведе нас через труднощі Своєю благодаттю, у будь-якому разі ми віримо, що Він буде для нас таким, як сказав про Себе у Святому Письмі. Тому не станемо боятися труднощів, а зустрінемо їх зі спокоєм та надією.