Я не знаю, хто відповідальний за те, щоб вимкнути світло і замкнути церковне приміщення після недільного богослужіння, але знаю одну річ про цю людину – недільний обід у неї буде відкладений. Чому? Тому що багато людей люблять залишатися в церкві після богослужіння і говорити про життєві проблеми, труднощі та багато чого іншого. Приємно озирнутися через двадцять хвилин після богослужіння і побачити так багато людей, які все ще насолоджуються спілкуванням одне з одним.
Спілкування є ключовим компонентом християнського життя. Без зв’язку, який виникає під час проведення часу з іншими віруючими, ми б втратили багато переваг віри.
Наприклад, апостол Павло закликає: “Утішайте… один одного, і збудовуйте один одного” (1 Сол. 5:11). Автор Послання до євреїв закликає не нехтувати спільними зборами, бо нам потрібна взаємна підтримка (Євр. 10:25). Він також каже, що коли ми разом, то заохочуємо один одного “до любові й до добрих учинків” (в. 24).
Присвятивши своє життя Ісусу, ми готуємось до прояву вірності та служіння, підтримуючи слабких та виявляючи терпіння до кожного (1 Сол. 5:14). Такий спосіб життя дає можливість розвивати справжню спільність і дбати “про добро один для одного й для всіх” (в. 15).
