П’ятирічна сирійська дівчинка Джінан, опинившись під двома поверхами завалів після землетрусу, покликала на допомогу рятувальників, прикриваючи свого молодшого брата від уламків, що їх оточували. “Заберіть мене звідси, я зроблю для вас все, що завгодно, – благала вона. – Я буду вам слугою”.

Крики страждання можна знайти в Книзі Псалмів. “У тісноті я кликав до Господа”, – пише псалмоспівець (Пс. 117:5). Хоча ми, можливо, ніколи не відчуємо на собі нищівну вагу зруйнованих землетрусом будівель, усім нам знайомі страхи, викликані неочікуваним медичним діагнозом, фінансовими труднощами або втратою близьких людей.

У такі моменти ми можемо пропонувати Богу угоду, аби Він нас врятував. Однак Бога не потрібно переконувати, щоб Він допоміг. Господь обіцяє відповісти, і хоча це ще може не бути полегшенням нашої ситуації, Він буде з нами і на нашому боці. Нам також не потрібно боятися жодних інших небезпек, включно зі смертю. Ми можемо промовити разом із псалмоспівцем: “Господь серед тих, що мені помагають, – і побачу загибель своїх ненависників” (в. 7).

Нам не обіцяно такого драматичного спасіння, яке пережили Джінан та її брат, однак ми можемо довіряти вірному Богу, Який “простором” (в. 5) відповів псалмоспівцю. Бог знає нашу ситуацію і ніколи не залишить нас.