Джек, професор філософії та літератури, мав блискучий розум. Він оголосив себе атеїстом у віці п’ятнадцяти років і в дорослому віці непохитно захищав свою “атеїстичну віру”. Друзі-християни намагалися його переконати. Як висловився Джек, “всі і вся перейшли на інший бік”. Водночас він мусив визнати, що Біблія дійсно відрізняється від іншої літератури та міфів. Про Євангеліє він писав: “Якби міф коли-небудь став фактом, втілився в життя, то це було б саме так”.

Втім найбільш впливовим для Джека став біблійний уривок, що міститься в 3-му розділі книги Вихід. Бог покликав Мойсея вивести ізраїльтян з Єгипту. Тоді Мойсей запитав у Бога: “Хто я, що піду до фараона?” (в. 11). На це Господь відповів: “Я Той, що є” (в. 14). Цей уривок є складною грою слів та імен, але відображає вічну Божу присутність від самого початку. Цікаво, що пізніше Ісус повторив те ж саме, коли сказав: “Перш, ніж був Авраам, – Я є” (Ів. 8:58).

Саме цей уривок і переконав Джека, більш відомого як Клайв Льюїс. Це все, що потрібно було сказати єдиному істинному Богу – просто, що Він є. У мить, яка змінила його життя, Льюїс “здався і визнав, що Бог є Богом”. І це стало початком подорожі Льюїса до прийняття Ісуса.

Можливо, ми також, як Льюїс, опираємось вірі. Тоді нам варто запитати себе, чи для нас Бог дійсно є “Той, що є”.