Місяць: Червень 2024

Домашні боги

Чоловікам у групі з вивчення Біблії було майже по 80 років, тому я був здивований, коли дізнався, що вони все ще намагаються позбутися хтивості. Битва, яка почалася в їхній молодості, тривала й досі. Кожного дня вони обіцяли слідувати за Ісусом і просили прощення за ті моменти, коли їм це не вдавалося.

Радість дарування

Коли маленький син проходив черговий етап лікування, пов’язаного з м’язовою дистрофією, Кері захотілось відволіктися від проблем своєї родини і зробити щось корисне для когось іншого. Тому вона зібрала взуття свого сина, яке стало для нього замалим, однак було в хорошому стані, і пожертвувала на служіння. Її пожертва спонукала друзів, членів родини і навіть сусідів долучитися до цієї ініціативи, і незабаром було зібрано більше двохсот пар взуття!

Дякуймо Богу!

Після напруженої роботи в лікарні моя подруга поспішала додому, міркуючи, що приготувати на вечерю до того, як її чоловік також повернеться з роботи. У неділю вона приготувала курку, а в понеділок подала на стіл те, що залишилося від неї. У вівторок вона знову приготувала курку, але цього разу запечену. Прибувши додому, моя подруга знайшла в морозильній камері два шматки риби, однак знала, що рибне філе не було улюбленою стравою її чоловіка. Не знайшовши нічого іншого, вона вирішила, що приготує рибу.

Улюблений Богом

Здається, що “вподобайки” – ті маленькі сердечка чи пальці вгору на Facebook – завжди були з нами. Але виявляється, що цей віртуальний символ схвалення з’явився лише у 2009 році.

Спраглий і вдячний

Ми з друзями збиралися виконати один із пунктів нашого списку бажань – похід до Великого Каньйону. Однак вже на початку нашого походу ми замислились: чи нам вистачить води, запаси якої, зрештою, швидко вичерпались; а до краю каньйону було ще далеко. Нам стало важко дихати. Потім ми завернули за ріг, і сталося те, що ми вважаємо дивом. Ми побачили три пляшки з водою, заховані в ущелині скелі, із запискою: “Я знав, що вам це знадобиться. Насолоджуйтесь!” Ми здивовано подивилися один на одного, прошепотіли подяку Богу, зробили пару таких необхідних нам ковтків, а потім вирушили на останній відрізок свого шляху. Я ніколи в житті не відчував такої спраги і водночас такої вдячності.

Очищені Христом

Моя перша короткострокова місіонерська поїздка була в джунглі Амазонки в Бразилії, де я допомагала будувати церкву на березі річки. Одного дня ми відвідали будинок у цій місцевості, де був фільтр для води. Коли господар налив каламутну колодязну воду у верхню частину приладу, за лічені хвилини всі домішки були видалені: з’явилася чиста, прозора питна вода. Прямо там, у вітальні цього чоловіка, я побачила образ того, що означає бути очищеними Христом.

Щедро ділитися

Коли ми з дружиною отримали вищу освіту, в нас накопилося декілька тисяч доларів боргу, який ми хотіли погасити за допомогою кредиту. Ми звернулися до місцевого банку, але нам відмовили, бо ми не жили і не працювали в цьому місті тривалий час. Через декілька днів я поділився тим, що сталося, з моїм другом Мінгом, який був старійшиною в нашій церкві. “Я хотів би розповісти про це моїй дружині”, – сказав він, виходячи за двері.