Коли пастор Тимофій під час подорожей носить білий комірець священика, його часто зупиняють незнайомі люди. “Помоліться за мене, будь ласка”, – кажуть люди в аеропорту, коли бачать білу стрічку на його простому темному костюмі. Під час нещодавнього польоту жінка, помітивши його, опустилася на коліна біля його крісла, благаючи: “Ви пастор? Чи не помолитесь ви за мене?” І пастор Тимофій помолився.

Уривок із книги пророка Єремії проливає світло на те, чому ми вважаємо, що Бог чує і відповідає на молитву. Богу не байдуже! Він запевнив Свій улюблений, але грішний, вигнаний народ: “Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, – говорить Господь, – думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію” (Єр. 29:11). Бог передбачив час, коли народ повернеться до Нього. “І ви кликатимете до Мене, і підете, і будете молитися Мені, а Я буду прислуховуватися до вас. І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем” (вв. 12-13).

Це та багато іншого про молитву пророк дізнався, перебуваючи в ув’язненні. Бог запевнив його: “Покликуй до Мене – і тобі відповім, і тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш” (Єр. 33:3).

Ісус також закликає нас молитися: “Знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання” (Мт. 6:8). Тож “просіть”, “шукайте” і “стукайте” в молитві (Мт. 7:7). Він знає нас і хоче нас почути. Принесіть Йому свої турботи прямо зараз.