Мені сподобалися вихідні в Новому Орлеані – я потрапив на парад, відвідав Національний музей Другої світової війни та скуштував устриць на грилі. Втім коли я засинав у вільній кімнаті мого друга, то сумував за дружиною та дітьми. Мені подобається проповідувати в інших містах, але найбільше мені подобається бути вдома.

Один з аспектів життя Ісуса, який іноді залишають поза увагою, – це те, що багато найважливіших подій у Його житті відбувалися в дорозі. Син Божий прийшов у наш світ у Віфлеємі, на незмірній відстані від Свого небесного дому і далеко від рідного міста Його родини, Назарету. Віфлеєм був переповнений людьми, які прибули до міста на перепис населення, тому Його родині не знайшлося навіть вільної гостьової кімнати (Лк. 2:7).

Те, чого не вистачало при народженні Ісуса, з’явилося перед Його смертю. Коли Ісус вів Своїх учнів до Єрусалима, то повелів Петру та Івану приготувати пасхальну трапезу. Вони повинні були піти за чоловіком, який ніс глечик, до його будинку і попросити у господаря кімнату, де Христос і Його учні могли б провести Тайну Вечерю (Лк. 22:10-12). Саме в тому приміщенні Ісус встановив те, що тепер називається Причастям, що передвіщало Його майбутнє розп’яття (вв. 17-20).

Ми любимо дім, але якщо ми подорожуємо з Духом Ісуса, навіть гостьова кімната може стати місцем спілкування з Ним.