Розглядаючи шкільний випускний альбом, мої онуки дивувалися застарілим зачіскам, одягу та “старомодним” автомобілям на фотографіях. Я ж побачила дещо інше: посмішки давніх приятелів, деякі з яких і досі є моїми друзями. А найголовніше я побачила Божу силу, яка оберігає. Його ніжна присутність оточувала мене в школі, де я намагалася вписатись у колектив. Його незмінна доброта завжди наглядала за мною.

Даниїл знав про Божу присутність. У Вавилоні він зазвичай молився в “горниці”, вікна якої були відчинені навпроти Єрусалима (Дан. 6:11), незважаючи на наказ царя не робити цього (вв. 8-10). Зі свого молитовного становища Даниїл пам’ятав про Бога, Чия присутність підтримувала його, – про те, що Він чує та відповідає на його молитви. Отже, Бог знову почує, відповість та підтримає його.

Проте, незважаючи на новий закон, Даниїл все одно шукав Божої присутності. Тому він молився так само, як робив це багато разів раніше (в. 11). Коли Даниїл перебував у лев’ячій ямі, ангел Господній оберігав його: вірний Бог врятував його (в. 23).

Звернення до нашого минулого під час теперішніх випробувань може допомогти нам згадати про Божу вірність. Ще цар Дарій говорив про Бога: “Він рятує та визволяє, і чинить знаки та чуда на небі та на землі” (в. 28). Бог був добрим тоді, і Він добрий зараз. Його присутність збереже вас.