Наші автори

Переглянути усе
Kenneth Petersen

Кеннет Петерсен

Випускник коледжу Уітон, Кеннет Петерсен – ветеран християнського видавничого служіння. Свою кар’єру він почав у видавництві “Тіндейл” (Tyndale House Publishers) як редактор, а потім став головним редактором та виконавчим директором. У 2007 році Кеннет переїхав до Уотербрука, де вісім років очолював команду редакторів християнського видавництва “Рандом Хаус” (Random House). У 2015 році Кеннет став віце-президентом служіння “Хліб Наш Насущний” у Гренд Репідс, штат Мічиган. Крім цього Кеннет написав понад десять книг, включаючи християнські читання на кожен день і мемуари відомих спортсменів Тамікі Катчінгс та Бенджаміна Вотсона. У грудні 2020 року Кеннет вирішив зайнятися виключно письменницькою діяльністю і тепер працює над своїм першим романом.

Статті Кеннет Петерсен

За тюремними ґратами

Зірковий гравець американського футболу вийшов на сцену. Однак то був не стадіон. Він виступив перед трьома сотнями ув’язнених у виправній колонії Еверглейдс у Маямі, штат Флорида. Він поділився з ними словами з Книги пророка Ісаї.

Переможний гол

П’ятого лютого 2023 року Крістіан Атсу забив переможний гол для своєї футбольної команди в Туреччині. Зірковий гравець міжнародного рівня навчився грати у футбол ще в дитинстві, бігаючи босоніж у своїй рідній країні Гані. Крістіан був християнином. “Ісус – найкраще, що сталося в моєму житті”, – казав він. Атсу публікував вірші з Біблії в соціальних мережах, відверто говорив про свою віру і втілював її в життя, допомагаючи фінансувати школу для дітей-сиріт.

У благоговінні перед Богом

Фобія – це “ірраціональний страх” перед певними речами або ситуаціями. Арахнофобія – це страх перед павуками, хоча дехто може стверджувати, що це цілком раціональна річ, якої варто боятися! Ще є глобофобія та ксоколатофобія. Ці та ще близько чотирьохсот інших видів фобій є реальними і задокументованими. Отож, ми можемо боятися майже всього.

Боже творіння

Дванадцятого липня 2022 року вчені очікували на перші знімки з нового космічного телескопа Джеймса Вебба. Найсучасніший телескоп може зазирнути у Всесвіт далі, ніж будь-коли зазирало людство. Раптом з’являється зображення, від якого перехоплює подих: кольоровий космічний пейзаж туманності Каріна, який ніколи раніше не бачили таким. Один астроном НАСА процитував Карла Сагана, відомого атеїста: “Десь на нас чекає щось неймовірне”.

Готові слідувати за Господом

У книзі “ Приховані фігури ” розповідається про підготовку Джона Гленна до польоту в космос. У 1962 році комп’ютери були ще схильні до збоїв. Гленн не довіряв їм і хвилювався за розрахунки для запуску. Однак він знав, що одна розумна жінка може прорахувати необхідні цифри. Він їй довіряв. “Якщо вона скаже, що все гаразд, – говорив Гленн, – я готовий іти”.

“Я Той, що є”

Джек, професор філософії та літератури, мав блискучий розум. Він оголосив себе атеїстом у віці п’ятнадцяти років і в дорослому віці непохитно захищав свою “атеїстичну віру”. Друзі-християни намагалися його переконати. Як висловився Джек, “всі і вся перейшли на інший бік”. Водночас він мусив визнати, що Біблія дійсно відрізняється від іншої літератури та міфів. Про Євангеліє він писав: “Якби міф коли-небудь став фактом, втілився в життя, то це було б саме так”.

Кров Христа

Червоний колір не завжди зустрічається в речах, які ми виготовляємо. Як перенести насичений червоний колір яблука на футболку чи помаду? У давнину червоний пігмент отримували з глини або червоних каменів. У 1400-х роках ацтеки винайшли спосіб використання комах кохінел для отримання червоного барвника. Сьогодні ці ж крихітні комахи забезпечують світ червоним кольором.

Підкоритися Богу

Джадсон Ван ДеВентер народився на фермі, де вчився малювати і вивчав мистецтво. Зрештою, він став учителем малювання. Однак у Бога для нього був зовсім інший план. Друзі цінували його працю в церкві і закликали зайнятися євангелізацією. Джадсон також відчував, що Бог його до цього кликав, але йому було важко відмовитись від мистецтва. Однак, за його словами, “нарешті настала вирішальна година мого життя, і я віддав Йому все”.

Прощення і забуття

Джилл Прайс народилася з гіпертимезією – здатністю пам’ятати в найдрібніших подробицях усе, що з нею коли-небудь траплялося. Вона може відтворити у своїй уяві точну картину будь-якої події, яку пережила за своє життя.

Оздоба замість попелу

Після пожежі “Маршалла”, найбільш руйнівної в історії Колорадо, одна служба запропонувала сім’ям допомогу в пошуку цінних речей серед попелу. Члени родин згадували дорогоцінні предмети, які, як вони сподівалися, все ще збереглися. Однак мало що вціліло. Один чоловік з ніжністю говорив про свою обручку. Він поклав її на комод у спальні. Тепер будинку немає, він обвуглився і перетворився на один шар уламків. Обручку шукали в тому самому кутку, де була спальня, але безуспішно.

Шедевр усередині

Автор Артур Брукс у своїй статті в журналі “Атлантик” розповідає про візит до Національного палацу-музею в Тайвані, де зберігається одна з найбільших колекцій китайського мистецтва у світі. Екскурсовод музею запитав: “Про що ви думаєте, коли я прошу вас уявити твір мистецтва, який ще не розпочато?” Брукс відповів: “Порожнє полотно, напевно”. Екскурсовод сказав: “Є й інший спосіб подивитися на це: мистецтво вже існує, і робота художників полягає в тому, щоб просто його виявити”.

Непримітні люди

Голлівуд у своїх фільмах показує красенів супершпигунів, які роз’їжджають на розкішних “Астон Мартін” та інших дорогих автомобілях. Але Джон Мендез, колишній начальник ЦРУ, малює протилежну картину. У реальному житті агент повинен бути “сірим чоловічком” – непоказним і непримітним. “Спецслужбам потрібні люди, на яких подивився б і одразу забув”, – каже він. Найкращі агенти – це ті, хто найменше схожий на них.

Тисячі цяток світла

Каньйон Дісмалс на північному заході Алабами щороку приваблює численних туристів, особливо в травні та червні, коли личинки грибних комариків вилуплюються і стають світлячками. Вночі вони випромінюють яскраво-блакитне люмінесцентне світло, а коли їх тисячі – утворюється неймовірне світлове видовище.

Незмінний Бог

На одній знаменитій фотографії зображено слід черевика на сірій поверхні. Це слід астронавта Базза Олдріна, який він залишив на Місяці в 1969 році. Вчені кажуть, що цей слід, швидше за все, ще й досі там. На Місяці немає води та повітря, тому немає й ерозії. Отже, будь-які відбитки, залишені на місячному ґрунті, там і залишаються.

Музей у серці

Ось вам кілька порад для відпустки. Якщо ви проїжджатимете через місто Мідлтон (штат Вісконсін), відвідайте Національний музей гірчиці. Там ви побачите 6090 різних видів гірчиці з усього світу. У місті Маклін (штат Техас) на вас чекає дивовижний Музей колючого дроту. Хоча, мабуть, дивовижнішим є той факт, що хтось цим захоплюється...