Віко
“Бог схожий на віко”, − сказала моя подруга Райлі, а я лише заблимала очима. Що вона має на увазі? “Розкажи про це докладніше”, – попросила я. Ми вивчали разом цікаві біблійні метафори. Наприклад, Бог порівнює Себе з породіллею (Іс. 42:14) або пасічником (Іс. 7:18). Але те, що сказала Райлі – що Бог схожий на віко – було для мене чимось новим і незрозумілим. Вона, однак, вказала мені на Книгу Повторення Закону 32:10, де Мойсей славить Бога за те, що Господь вів Свій народ і захищав його “як зіницю оту свого ока”.
Тягар чекання
Протягом кількох останніх років у двох членів нашої сім’ї виявили захворювання, що загрожували їхньому життю. В цей період, коли вони лікувались, я відчайдушно чекала від лікаря якихось конкретних результатів. Але в житті рідко буває, коли все ясно і зрозуміло. Нас частіше просять просто чекати, замість того щоб дати чітку інформацію.
Полишений ради нас
Чи правда, що присутність друга робить біль більш стерпною? Вчені університету у Вірджинії провели дуже цікаве дослідження, щоб дати відповідь на це питання. Їхньою метою було побачити, як мозок реагує на біль в трьох різних ситуаціях: коли людина страждає самотньо, коли тримає руку незнайомця і коли тримає руку близького друга.
Вогняне випробування
Коли минулої зими я завітала до музею природної історії у штаті Колорадо, то взнала деякі цікаві факти про осики. Виявляється, що з однієї насінини може вирости цілий гай струнких дерев з білим стовбуром. Всі ці дерева мають спільну кореневу систему, що може існувати цілі тисячоліття і не завжди давати життя новим деревам. Коренева система перебуває у своєрідній сплячці, чекаючи на пожежу, паводок або який-небудь обвал, щоб у темному лісі з’явилось місце для нових дерев. Коли природня стихія очищує нове місце, коріння осик нарешті може відчути сонце. Воно пускає нові пагони, які потім стають деревами.
Світло Його лиця
Мій чотирьохрічний син постійно щось запитує і без угаву розмовляє. Я люблю спілкуватись з ним, але в нього з’явилась погана звичка розмовляти зі мною навіть тоді, коли він стоїть до мене спиною. Тому я змушена казати: “Я не чую тебе. Дивись на мене, будь ласка, коли розмовляєш зі мною”.