Наші автори

Переглянути усе
Sheridan Voysey

Шерідан Войсі

Шерідан Войсі – автор, лектор і радіоведучий в Оксфорді, Англія. Написав кілька книг, серед яких“Рік воскресіння: від розбитих мрій до нового початку” й “Радісне запрошення до життя, зміненого Ісусом”. Протягом багатьох років Шерідан вів радіопрограму “Відкриті Двері” – ток-шоу у прямому ефірі, що досліджувало питання життя, віри й культури, і яке можна було чути по всій Австралії. Регулярно виступає на різних конференціях і заходах по всьому світі. Має вчені ступені з теології та комунікації. Займався різноманітним лідерським служінням у багатьох церковних та міжцерковних організаціях. Його можна знайти в Інтерненті на сайті – www.sheridanvoysey.com. а також на Facebook (facebook.com/sheridanvoysey) і Twitter (@sheridanvoysey).

Статті Шерідан Войсі

Очі, щоб побачити

Нещодавно я виявив диво анаморфного мистецтва. Анаморфну скульптуру (на перший погляд беззмістовну) можна побачити, лише якщо подивитися на неї з належного кута. На одному витворі мистецтва низка вертикальних палиць зображує обличчя відомого лідера. На іншому безліч канатів перетворюються на обриси слона. Ще одна скульптура, зроблена з сотень чорних крапок, підвішених на дроті, стає жіночим оком, якщо на неї правильно подивитися. На витвір анаморфного мистецтва треба дивитися з різних кутів, допоки не відобразиться його зміст.

Ремонт ліфтів

У Сари рідкісне захворювання суглобів, через це вона змушена пересуватися на електричному інвалідному візку. Нещодавно, направляючись на зустріч, Сара під’їхала на візку до вокзалу, однак наявний там ліфт зламався. Їй порадили викликати таксі, аби доїхати до іншої станції на відстані сорока хвилин. Втім таксі не прибуло. Сара здалася і поїхала додому.

Улюблений, вродливий, обдарований

Малкольм здавався впевненим у собі підлітком. Однак ця впевненість була напускною. Насправді через неспокій в родині він почувався наляканим, прагнув схвалення і хибно відчував себе відповідальним за сімейні проблеми. “Скільки себе пам’ятаю, – розповідає він, – кожного ранку я йшов до ванної кімнати, дивився у дзеркало і вголос до себе промовляв: «Ти – тупий, потворний і винуватий»”.

Відновлена сила

Психіатр Роберт Колс колись описав ознаки виснаження тих, хто служить іншим. Першою ознакою є втома. Далі наступає цинізм. Потім іде гіркота, відчай, депресія і, зрештою, виснаження.

Забитися знову

У 2012 році Філліпс, Крейг і Дін випустили пісню “Скажи своєму серцю забитися знову”. На написання пісні їх надихнула реальна історія про кардіохірурга. Після того, як хірург вийняв серце пацієнтки і зробив на ньому операцію, він повернув серце до її грудної клітки і почав обережно масажувати, аби повернути його до життя. Однак серце не забилося. Хірург вжив більш інтенсивних заходів, однак серце все одно не билося. Зрештою, хірург став навколішки біля непритомної пацієнтки і сказав їй: “Міс Джонсон, це ваш хірург. Операція пройшла дуже вдало. Ваше серце полагоджене. Тепер скажіть своєму серцю забитися знову”. І її серце почало битися.

Робити все, що завгодно

В одному фільмі, що вийшов нещодавно, самопроголошений “геній” пишномовно говорить на камеру про “жахіття, корупцію, неосвіченість та бідність”, називаючи життя безбожним і абсурдним. Таке мислення не є новим для багатьох сучасних кіносценаріїв, втім цікавим є те, до чого це мислення веде. В кінці фільму головний герой звертається до аудиторії та закликає робити все, що завгодно, аби хоч трішки віднайти щастя. У його випадку для цього потрібно розпрощатися з традиційною мораллю.

Ангел з ножів

Коли у Великобританії зросла кількість злочинів з використанням холодної зброї, в Британському центрі металообробки виникла ідея. Співпрацюючи з місцевою поліцією, центр спорудив і розмістив по всій країні двісті сейфів та провів кампанію за амністію. Було анонімно віддано сто тисяч ножів, деякі ще з кров’ю на лезах. Ці ножі доправили митцю Альфі Бредлі, і він їх затупив. Деякі ножі містили імена молодих жертв з посланнями каяття від колишніх злочинців. Потім з усіх 100 000 ножових знарядь створили скульптуру ангела зі сталевими крилами висотою у двадцять сім футів.

Поруч із вами

Працівники єрусалимської пошти щодня перебирають купи недоставлених листів, намагаючись все таки передати кожен лист адресату. Багато з цих листів опиняються у спеціально позначеній скрині під назвою “Листи до Бога”.

Знову друзі

Мама з маленькою донькою прийшла до церкви. Під час богослужіння людей запросили публічно прийняти Боже прощення. Маленька дівчинка аплодувала кожного разу, як хтось виходив наперед це зробити. “Вибачте, – пізніше сказала мати церковному лідеру. – Я пояснила дочці, що завдяки каяттю ми знову стаємо друзями з Богом, і вона просто хотіла кожного привітати”.

Радість в очікуванні страти

У 1985 році Ентоні Рея Хінтона звинуватили у вбивстві двох менеджерів ресторану. Хоча в момент вбивства він перебував далеко від місця злочину, його визнали винним і засудили до страти. На суді Рей простив тих, хто його обмовив, сказавши, що попри несправедливість він все одно відчуває радість. “Після смерті я піду на небеса, – сказав він, – а куди підете ви?”

Божа любов

Одного разу я відвідав збіднілі околиці Санто-Домінго в Домініканській Республіці. Будинки були споруджені з рифленого заліза, а над ними вільно звисали електричні дроти. Там я мав привілей поспілкуватися з родинами і почути, як церкви допомагали їм у боротьбі з безробіттям, наркоманією і злочинною діяльністю.

Таємничі помічники

Луїза страждає від м’язової дистрофії. Одного дня, намагаючись вийти з вокзалу, вона побачила перед собою великі сходи без ескалатора. Дівчина ледь стримувала сльози, як раптом з’явився чоловік, який узяв її сумку і допоміг піднятися сходами. Коли вона обернулася, щоб подякувати, його вже не було.

Велика плутанина

В книзі “Заклик до служіння” автор Роберт Колс, досліджуючи причини нашого служіння, розповідає зворушливу історію про служіння літньої жінки. Працюючи водієм автобуса, вона виявляла надзвичайну турботу про дітей, яких возила до школи кожного дня. Жінка питала їх про домашнє завдання і раділа їхнім успіхам. “Я хочу, аби діти досягнули успіху в житті”, – пояснювала вона свою мотивацію. Втім існувала ще одна причина.

Нове людство

Під час відвідин галереї “Тейт Модерн” в Лондоні я звернув увагу на один витвір мистецтва. Це була велетенська башта, створена бразильським митцем Сілдо Мейрелес із сотень старих радіоприймачів. Кожне радіо було ввімкнене і налаштоване на різну станцію, утворюючи какофонію безладної і нерозбірливої мови. Мейрелес назвав свою скульптуру “Вавилон”.

Хибні притулки

Коли наш пес Руперт був цуценям, він настільки боявся виходити на вулицю, що я мав тягти його до парку. Одного дня, привівши його туди, я нерозсудливо відстебнув поводок. Він побіг додому, у безпечне місце.