Мої друзі, які переїхали в інше помешкання, посадили біля свого паркану гліцинію і чекали на появу пишних квітів, що зазвичай з’являються аж на п’ятому році. Протягом двох десятиліть вони насолоджувалися цвітінням гліцинії і ретельно доглядали за цією рослиною. Але несподівано вона засохла. Як виявилося, по інший бік паркану сусіди обробили землю гербіцидами, щоб знищити бур’яни. Отрута просочилася до коріння гліцинії, і дерево загинуло. Але на їх подив наступного року крізь землю пробилися нові паростки.
Пророк Єремія використав картину голого куща в степу і зеленого дерева при водних потоках, щоб показати різницю між людьми, які стоять перед вибором: довіряти Господу чи нехтувати Його шляхами. Ті, хто слідують за Богом, пускають своє коріння біля води й приносять плід (Єр. 17:8). А ті, хто слідують за бажаннями власного серця, будуть немов “кущ у степу” (Єр. 17:5-6). Пророк палко бажав, щоб Божий народ дійсно покладався на єдиного, істинного й живого Бога – щоб справді був “як дерево те, над водою посаджене” (Єр. 17:8).
Ісус Христос сказав, що Небесний Отець є нашим Виноградарем (Ів. 15:1), і можемо Йому довіряти і на Нього покладатися (Єр. 17:7). Давайте ж слідувати за Ним усім своїм серцем і приносити добрий плід.
