З роками я все частіше відчуваю біль у суглобах, особливо коли на вулиці різко холоднішає. В деякі дні я почуваюся не стільки переможницею, скільки переможеною тими проблемами, що супроводжують нелегкий період старіння. Ось чому моїм улюбленим героєм є Калев, колишній посланець, якого Мойсей послав був розвідати Обітовану землю (Чис. 13–14). Після того як інші десять шпигунів озвучили невтішний звіт, Калев та Ісус Навин стали єдиними, кому Бог дав ласку увійти до Ханаану. В тій місцевості (де знаходилась його спадщина) ще залишалось чимало ворогів, яких потрібно було вигнати. Однак Калев, не бажаючи коритись своєму віку й віддавати останню військову кампанію в руки нового покоління, об’явив: “Ти чув того дня, що там велетні та великі укріплені міста. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь” (Єг. 14:12).
“Господь зо мною” – саме такий настрій допомагав Калеву зберігати військову форму. Він не зважав на свій похилий вік, а вірив, що Бог допоможе йому досягти всього того, чого він потребував.
Більшість із нас не дуже вірять у свою спроможність, коли досягаємо певного віку. Але ми все одно можемо чинити для Бога великі речі в будь-якому віці. Отже, коли Бог посилає нам можливості, непотрібно ухилятися від них. З Господом ми можемо перемогти!
