Мама Лори хворіла на рак. Якось вранці Лора молилася за неї разом зі своєю подругою, яка протягом багатьох років мала інвалідність через церебральний параліч. Вона молилася так: “Господи, Ти все робиш для мене. Будь ласка, роби все й для Лориної мами”.
Лора була глибоко зворушена таким “визнанням глибокої залежності” від Бога з вуст своєї подруги. В той момент вона запитала саму себе: “Як часто я визнаю свою залежність від Бога? Адже це та річ, яку маю робити щодня!”
Під час земного служіння Ісус Христос постійно являв Свою залежність від Небесного Отця. Хтось може подумати, що якщо Ісус був Богом у тілі, то мав усі підстави для самодостатності. Але коли релігійні лідери почали вимагати пояснень, чому Він зцілив людину в суботу, порушивши, таким чином, встановлений Богом день покою, Ісус відповів: “Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець” (Ів. 5:19).
Така залежність Ісуса від Отця встановлює для нас найбільший приклад, як жити з Богом і будувати з Ним стосунки. Кожен наш подих – то дар Бога, і Він бажає, щоб життя наше було сповнене Його силою. Якщо ми живемо заради любові та служіння, якщо джерелом сили для нас є постійна молитва і довіра Божому Слову, цим ми виявляємо цілковиту залежність від Бога.
