Чи знав Бог, що відбувалося зі мною, коли я повертався вночі до свого селища після подорожі за сто миль? У мене була висока температура і страшенно боліла голова. “Господи, я знаю, що Ти зі мною, – молився я, – але моя голова просто розколюється!”
Втомлений та змучений я нарешті зупинився на узбіччі біля якогось селища. А за хвилин десять почув чийсь голос: “Привіт! Вам потрібна допомога?” То був мешканець цього селища зі своїми друзями. Мені стало легше на душі від їхньої появи. Вони сказали, що селище називається “Наа мі н’яла” , що означає “цар знає про мене”. Я був шокований. Десятки разів я проїжджав повз це селище, не зупиняючись. Але цього разу Бог використав назву цього села, щоб нагадати мені, що Він, Цар, справді був поруч зі мною тоді, коли я їхав дорогою самотньо, потерпаючи від болю. Підбадьорений цими думками, я поїхав до найближчої клініки.
Бог знає все про нас достеменно (Пс. 139:1-4; 7-12). Він ніколи не забуває про нас і не кидає напризволяще. Навіть коли ми потрапляємо у важкі обставини – вночі та в темряві (Пс. 139:11-12), – це не означає, що Бога нема поруч. Ця істина дарує нам таку велику надію та впевненість, що можемо славити Господа, Який “дивно створив” нас і тепер веде крізь життя (Пс. 139:14).
