Коли я вже пакувала речі, збираючись додому в Лондон, мама несподівано підійшла до мене з подарунком. То був перстень, який вже довгий час викликав у мене неабияке захоплення. “О… навіщо, мамо?” – здивувалась я. І мама відповіла: “Я подумала, нехай моя донька насолоджується цим перснем вже тепер. Навіщо чекати, поки я помру? Він все одно мені вже не пасує”. Я зі вдячною усмішкою прийняла перший “шматочок спадщини”, який приніс мені чимало радості.

Я отримала від мами матеріальний дар, але Ісус Христос обіцяє, що Небесний Отець дасть Святого Духа кожному, хто просить (Лк. 11:13). Якщо навіть земні батьки, які вражені гріхом, вміють забезпечувати своїх діточок всіма необхідними речами, наскільки більше Отець наш Небесний бажає сповняти нас Святим Духом! Завдяки дару Святого Духа (Ів. 16:13) можемо мати надію, любов, радість і мир навіть у важкі часи – і потім ділитися цими дарами з іншими.

В дитинстві ми не завжди маємо батьків, що спроможні дарувати нам цілковиту турботу й любов. Бувають однак такі матері й батьки, що є сяючим прикладом жертовної любові. Інші ж батьки – не зовсім зразкові. Але якими б не були наші земні батьки, можемо триматися тієї обітниці, що наш Небесний Отець любить нас вічною любов’ю. Він дав Своїм дітям дар Святого Духа.