На віконці одного касира у моєму банку висить фотографія “Шелбі Кобри” – кабріолета високого класу, виготовленого автомобільною компанією “Форд” .

Одного дня, здійснюючи у банку якусь фінансову операцію, я запитав цього касира: “Це ваша машина?” “Ні, – відповів він. – Це моя пристрасна мрія. Вона допомагає мені щоранку вставати з ліжка і йти на роботу. Рано чи пізно я куплю її”.

Я розумію цю молоду людину. Один мій друг має “Кобру”, і я мав нагоду покерувати нею. Оце так машина! Але “Кобра” – як і все інше в цьому світі – не варта того, щоб заради неї жити. Ті, хто прагнуть чогось без Бога, “похитнуться і впадуть” (Пс. 20:8).

І все тому, що ми створені для Бога. Лише в Ньому знаходимо щастя – більше ні в чому. Цю істину доводить сам наш досвід. Ми купуємо ті чи інші речі, сподіваючись, що це зробить нас щасливими. Але немов те дитя, що отримало на Різдво купу дарунків, ми потім кажемо розчаровано: “І це все?” Без сумніву, ми щось втрачаємо, не помічаємо.

Цей світ не може запропонувати нам те, що цілковито задовольнить наше серце – навіть найкращі речі неспроможні це зробити. У всьому є своя, обмежена, міра насолоди, і таке щастя швидко минає (1 Ів. 2:17). Як сказав Клайв Льюїс: “Бог не може дати нам щастя та мир окремо від Себе. Такого не буває”.