Коли я жив в Оклахомі, у мене був друг Джон, який “переслідував” торнадо. Він слідував за смерчами дуже обережно, користуючись радіозв’язком з іншими переслідувачами і даними місцевих радіолокаційних станцій. Він зберігав безпечну відстань, слідкуючи за торнадо, щоб попереджати про будь-які зміни в його напрямку людей, що могли опинитись на шляху цієї руйнівної сили.

Одного дня воронка смерчу так різко й несподівано змінила свій напрямок, що Джон опинився у смертельній небезпеці. На щастя, він знайшов укриття і зміг врятуватися.

Та пригода з Джоном нагадала мені про руйнівні наслідки гріха в нашому житті. Біблія говорить: “Кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною. Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть” (Як. 1:14-15).

Те, що спочатку здається чимось невинним, згодом виходить з-під контролю й створює хаос. Тож, коли нам загрожує вихор спокуси, Бог пропонує нам укриття.

Святе Письмо стверджує, що Бог ніколи не спокушує, отже, звинувачувати у хибних рішеннях ми можемо лише самих себе. Господь натомість “при спробі й полегшення дасть, щоб знести могли ви її” (1 Кор. 10:13). Коли в момент спокуси звертаємося до Ісуса й кличемо про допомогу, Він подає силу, що її потребуємо для перемоги.

Ісус Христос – наш надійний притулок.