Мені подобається відображати на фотографіях моменти величної Божої творчості. Я бачу Божі сліди на кожній крихітній квітковій пелюстці, в кожному сяючому промені під час сходу сонця, в кожному візерунку неба – або вкритому хмарами, або всіяному зорями.

Завдяки якісній функції змінення масштабу на моєму фотоапараті, я можу фотографувати й різні Божі створіння. Я зробила знімки гомінливої білочки на квітучій вишні, кольорового метелика, що пурхає з квітки на квітку; черепахи, що гріється на сонечку, лежачи на скелястому березі. Кожний такий унікальний знімок надихає мене поклонятися Творцю.

Я – не перша з Божого народу, кого унікальне й величне творіння спонукає до хваління й славослов’я. Автор Псалма 104 теж оспівував численні Божі витвори мистецтва у природі (Пс. 104:24). Він писав про “море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає” (Пс. 104:25). Він радів, що Бог постійно й достатньо піклується про Свої чудесні творіння (Пс. 104:27-31). Споглядаючи велич дарованого Богом життя, псалміст вибухав словами подяки й поклоніння: “Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!” (Пс. 104:33).

Розважаючи про велич Божого творіння, ми також можемо співати Творцю гімн подяки за те, яким величним, могутнім та люблячим Він був, є і завжди буде.