Під час відвідування Нью-йоркського музею-меморіалу 11 вересня я сфотографував один із двох штучних водоспадів, які збудовані на місці веж-близнюків. На мідних панелях по периметру басейнів викарбувані імена майже 3000 людей, що загинули через теракт у Всесвітньому Торговому Центрі. Пізніше, уважніше подивившись на це фото, я помітив жінку, яка тримала руку на одному з викарбуваних імен. Багато людей приходять на це місце, щоб торкнутись рукою імен тих, кого вони любили, і таким чином згадати їх.

Пророк Ісая нагадував Божому народу про незмінну любов Господа та Його турботу про них, незважаючи на те, що вони відвернулися від Нього. Господь сказав: “Не бійся, бо Я тебе викупив, Я покликав ім’я твоє, Мій ти!” (Іс. 43:1).

У 23-му Псалмі Давид пише такі слова: “Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, − Твоє жезло і Твій посох – вони мене втішать!.. Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!” (Пс. 23:4, 6).

Бог ніколи не забуде нас. Де б ми не були, в яких би обставинах не опинилися, Він знає наші імена і з любов’ю міцно тримає нас у Своїх могутніх руках.