Схопивши найменших дітей, ошаленіла покоївка вискочила з палаючого будинку. Ззовні вона почала голосно кликати п’ятирічного Джекі.

Але Джекі не появлявся. Тоді один із перехожих став на плечі свого друга і дотягнувся до вікна другого поверху. Він витягнув Джекі буквально за кілька секунд до того, як впав дах. Сусанна – мати маленького Джекі – сказала, що він був наче “головешка, що вціліла від огню”. Ви напевно знаєте цю “головешку” – то був відомий подорожуючий служитель Джон Веслі (1703-1791).

Сусанна Веслі процитувала текст із Книги пророка Захарія. Розповідаючи про своє видіння, пророк веде нас до судової зали, в якій сатана стоїть поруч з первосвящеником Ісусом (Зах. 3:1). Сатана звинувачує Ісуса, але Господь у відповідь дорікає йому, кажучи: “Чи ж він не головешка, що вціліла від огню” (Зах. 3:2). Потім Бог каже Ісусу: “Я зняв з тебе провину твою, і зодягну тебе в шати коштовні” (Зах. 3:4).

Господь також ставить Ісуса перед викликом та можливістю: “Якщо ти будеш ходити Моїми дорогами, і якщо стерегтимеш сторожу Мою, тоді й ти будеш судити Мій дім” (Зах. 3:7).

Яка чудова картина великого дару, що ми маємо через віру в Ісуса Христа! Господь буквально вихопив нас із вогню, очистив і тепер перебуває в нас Духом Святим. Усіх нас можна назвати головешками, що вціліли від вогню.