У мого сусіда Тіма на панелі приладів причеплена статуетка чудовиська за мотивами дитячої книжки Моріса Сендака “Там, де живуть чудовиська”.
Не так давно Тім їхав за мною крізь вуличну пробку – і щоб не відстати від мене, кілька разів створив аварійну ситуацію. Коли ми дісталися місця призначення, я запитав: “Хто був за кермом: ти чи твоє чудовисько?”
Наступної неділі я забув вдома конспект своєї проповіді. Я буквально вилетів з території церкви на своїй машині і пронісся повз Тіма. Коли ми пізніше побачились, він пожартував: “Хто був за кермом сьогодні? Хіба не чудовисько?” Ми посміялись, але його жарт досяг цілі: я мав пильнувати швидкість.
Святе Письмо спонукає нас віддати себе цілком Богу (Рим. 6:13). Я сприйняв жарт Тома, як лагідне Боже нагадування, що маю віддати Богу і свою схильність перевищувати швидкість – адже необхідно віддати Йому з любов’ю всі сфери свого життя.
Питання “Хто за кермом?” має відношення до всього нашого життя. Чи ми часом не дозволяємо керувати нашим життям таким чудовиськам грішної природи, як неспокій, страх та свавільство? А, може, живемо у покорі Божому люблячому Духу та Його благодаті, що допомагає нам духовно зростати?
Підкорення Богу – то добра для нас річ. Писання каже, що шлях Божої мудрості – “то дороги приємности, всі стежки її мир” (Пр. 3:17).
