У нас дома на стіні висить текст: “Бог завжди поруч – кличемо ми до Нього чи ні”. Інакше кажучи, Бог завжди присутній серед нас, незалежно від того, визнаємо ми це чи ні.
Подібну істину говорив пророк Осія (755–715 до Р.Х.). Він закликав ізраїльтян “намагатись” (Ос. 6:3) пізнавати Бога, Якого вони вже встигли забути (Ос. 4:1). Як тільки люди почали забувати про Божу присутність, вони стали відходити від Господа (Ос. 4:12) – в їх думках для Бога не залишилося місця (Пс. 10:4). Проте слова пророка Осії нагадують нам, що Господь завжди поруч і звершує Свою працю в нашому житті і в радості, і в смутку.
Визнання Божої присутності означає, що коли нас підвищили на роботі, то саме Господь дав нам мудрості закінчити свій проект вчасно і в межах бюджету. Якщо нам відмовили в наданні житла, визнання Божої присутності підтримує нас і зміцняє віру, що Він працює в нашій ситуації для нашого блага.
Якщо ми не змогли вступити до коледжу, можемо твердо вірити, що Бог із нами, а усвідомлення Його присутності даруватиме нам втіху серед розчарування. Нарешті, якщо ми насолоджуємося обідом, визнання Божої присутності нагадує нам, що це Він дав нам всі необхідні інгредієнти і кухню, щоб ми могли приготувати їжу.
Коли справді визнаємо Бога, то згадуємо про Його присутність в часи успіхів та невдач.
