Прикрасивши різдвяну ялинку мерехтливими гірляндами, я прив’язала на гілках рожеві та голубі банти. Вже чотири роки ми з чоловіком чекали можливості усиновити новонароджену дитину – особливо на Різдво! Щоранку я ставала на коліна й молилась, нагадуючи собі про Божу вірність. Але 21 грудня ми отримали повідомлення: дитини на Різдво не буде. Вкрай розчарована я роздумувала: “Чи справді Бог вірний? Чи я щось робила не так?”

Інколи Бог, з любов’ю дисциплінуючи нас, ясно дає зрозуміти, що не відповість на нашу молитву. В інших випадках Господь відстрочує відповіді, щоби знову навчити нас довіряти. В книзі Плач Єремії пророк зображує, як Бог виховує Свій народ. Можна буквально відчути біль Єремії: “Пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака” (Плач 3:13). Але серед всіх цих випробувань пророк зрештою висловлює віру в Божу вірність: “Бо не покінчилось Його милосердя, − нове воно кожного ранку, велика-бо вірність Твоя!” (Плач 3:22-23).

Після Різдва я не прибрала ялинку і не припинила своїх ранкових молитов. Нарешті, на Великдень ми отримали довгоочікуване немовля – дівчинку. Бог вірний, проте не завжди виконує наші бажання у встановлені нами терміни.

Моїм дітям вже за тридцять, але кожного року я встановлюю на Різдво мініатюрну ялинку, щоб нагадувати собі та іншим про надію на Божу вірність.