В дитинстві вона сказала своїм батькам погані слова, не знаючи, що ці слова будуть її останньою розмовою з ними. Тепер вона не може себе простити навіть після багаторічного консультування. Провина і жаль паралізували її.

Усі ми за чимось жалкуємо, іноді дуже сильно. Однак Біблія показує нам шлях порятунку від провини. Давайте розглянемо один приклад.

Цар Давид вчинив жахливу річ. То був “час виходу царів на війну”, однак “Давид сидів в Єрусалимі” (2 Сам. 11:1). Далеко від поля бою він викрав чужу дружину і спробував приховати це вбивством (2 Сам. 11:2-5, 14-15). Бог зупинив падіння Давида (2 Сам 12:1-13), однак решту життя цар житиме з усвідомленням своїх гріхів.

Поки Давид відновлювався після заподіяного, його полководець Йоав здобував перемогу у війні, яку мав вести Давид (2 Сам. 12:26). Йоав закликав Давида: “А тепер збери решту народу, і таборуй біля міста, та здобудь його” (в. 28). Давид зрештою повернувся до Богом призначеної ролі лідера народу і війська (в. 29).

Якщо ми дозволяємо минулому розчавити нас, ми насправді кажемо Богу про недостатність Його благодаті. Що б ми не зробили, наш Отець дарує нам Своє цілковите прощення. Ми можемо, як Давид, сприйняти благодать, щоб повернутися назад у бій.