На півночі Таїланду члени молодіжної футбольної команди “Дикі кабани” вирішили разом дослідити печеру. Через годину оглядин вони повернулися назад до виходу з печери, однак той виявився затопленим. Повінь змушувала їх день за днем відступати вглиб печери, допоки вони не потрапили у пастку на відстані чотирьох кілометрів від виходу. Коли їх через два тижні героїчно врятували, багато хто дивувався, як вони могли так потрапити в пастку. Відповідь: крок за кроком.

В Ізраїлі Натан обвинуватив Давида у вбивстві вірного воїна Урії. Як чоловік “за серцем [Божим]” (1 Сам. 13:14) став винним у вбивстві? Крок за кроком. Давид не став убивцею за один день. Він дійшов до цього, приймаючи одне погане рішення за іншим. Усе почалося з погляду, який перетворився на пожадання тіла. Він почав зловживати своєю царською владою, пославши за Вірсавією, а потім, намагаючись приховати її вагітність, покликав із фронту її чоловіка. Коли Урія відмовився відвідати свою дружину, в той час як його побратими воювали, Давид вирішив, що той повинен померти.

Можна не бути винним у вбивстві чи схопленим у пастку в печері через власні вчинки, однак ми рухаємося або до Ісуса, або до біди. Великі проблеми не виникають за одну ніч. Вони руйнують нас поступово, крок за кроком.